ПРОФОРІЄНТАЦІЙНІ ЗАХОДИ ПІД ЧАС ЗИМОВИХ КАНІКУЛ

Перед зимовою канікулярною відпусткою  ліцеїсти 1 взводу 5 навчальної роти Київського військового ліцею імені Івана Богуна висловили бажання провести профорієнтаційну роботу з учнями шкіл, де нещодавно самі були в статусі учнів, а також поспілкуватися з вчителями, розповісти про свої успіхи та досягнення. Адже, на думку богунців, зимова відпустка є часом не тільки для розваг, а й для плідної праці та підвищення рівня своїх знань.

Ліцеїсти Кучмій, Ющенко та Тиченок  здійснили урочні та позаурочні зустрічі з учнями дев’ятих класів шкіл Дарницького району м. Києва,  с.Дівички та с. Стовп’яги Переяслав-Хмельницького району Київської області, а також місцевих шкіл у м. Овруч.

Своїм враженням від зустрічей зі школярами поділився ліцеїст Нікіта Кучмій: «Коли я перебував  під час канікулярної відпустки на території рідного населеного пункту, не було жодного дня, щоб я не згадував рідний ліцей, все те, що відбулося зі мною за ці півтора року. Зважаючи на те, що всі мої однолітки та найближчі друзі вже неодноразово чули мої розповіді про ліцей, події, свідком чи учасником яких я був, мені спало на думку поділитися з тими, хто наразі перебуває на важливому етапі свого життя, розмірковуючи над питанням: «Чи продовжувати мені навчатися у 10-11 класі ?»  І я вирішив надати їм посильну допомогу в пошуку відповіді на це питання.

Я зателефонував директору школи, де нещодавно навчався,  і яка розташована у с. Дівички, та, домовившись про зустріч, приїхав до учнів 9-го класу на урок професійної орієнтації. До школи я завітав у військовій формі та не з порожніми руками, бо в мене були буклети про КВЛ. Протягом години розповідав школярам про переваги навчання у ліцеї, особливості військового життя та його відмінності від цивільного закладу освіти.

У своїх розповідях я був щирим і відвертим, тож без перебільшення можу сказати, що мене слухали із захопленням. Запитань було стільки, що я навіть не знав, скільки мені часу потрібно, щоб на всі відповісти. Так само сталося і під час зустрічі з учнями Стовп’язької школи, до якої я вирушив у той  же день.

Загалом профорієнтація була проведена успішно, вчителі та учні були задоволені нашою зустріччю і моїми розповідями. На згадку ми зробили колективне фото, але з дотриманням всіх правил та заходів безпеки. Деякі хлопці після цього почали розмірковувати про можливість вступу до нашого навчального закладу.

Мені дуже сподобалося проведення такої роботи, і я сподіваюся на сприяння керівництва ліцею для подальшого залучення до подібних заходів!»