Щорічно 9 та 10 березня Україна відзначає Шевченківські дні − дати народження і смерті поета, що став головним українським пророком і народним символом. Його називають провісником  нового життя, титаном духу, який уболівав за долю рідного народу, тому й залишив нащадкам духовний заповіт, що передається із покоління в покоління, від роду до роду.

Тарас Григорович – не тільки співець України, він поет на всі часи, на всі віки для всіх людей на землі. Він є мірилом нашої совісті, мірилом нашої правди; його безсмертні твори є великою порадою і для сучасної України, і для майбутньої. Він є нашим учителем, що навчає мудрості, любові до Батьківщини, до материнської мови, він навчає нас бути справедливими, гуманними, працьовитими, вчимося в нього примножувати славу України.

У дні потрясінь, революцій та війни Кобзар як ніколи актуальний. Тарас був поруч із нами під час Революції Гідності. А сьогодні в його рядках знаходимо силу, віру і наснагу.

Шануючи Кобзаря, вклоняємося до землі за його безсмертне слово, за леліяння рідної мови, за віру, за надію, що над Україною ще зійде світанкова щаслива зоря волі й добробуту, зоря свободи й розквіту.

Пошли нам, Боже, Шевченкового полум’яного духу, мудрості, віри у щасливе майбуття рідної України.

І на оновленій землі

Врага не буде, супостата,

А буде син і буде мати,

І будуть люди на землі…