Навчання жінок-військових в ліцеї Івана Богуна
У відповідь на виклики, які постають перед українським військом на другий рік війни, все більше жінок вступають до лав збройних сил України, а дівчата вирішують навчатись військовим дисциплінам.
посилання: https://www.holosameryky.com/a/navchannya-zhinok-v
Українськи жінки в армії
Кількість жінок у лавах ЗСУ за два роки зросла на 40% порівняно з 2021 роком.
«За два роки кількість жінок у війську зросла на 12 тисяч – зараз проходить службу майже 43 тисячі військовослужбовиць», – зазначили у МОУ.
Вступ дівчат до Київського військового ліцею по чисельності також зріс у декілька разів, так у 2019 році році стрій Київського військового ліцею та Навчально – оздоровчого комплексу поповнили 20 дівчат, у 2020 році – 38, 2021 – 38, 2022 – 32, 2023 – 32.
Дівчата мріють бути військовими та після закінчення ліцею вступають до вищих військових навчальних закладів, обираючи «не жіночі» професії.
Що змінилось?
Міністерство оборони скасувало всі обмеження для доступу військовослужбовиць до будь-яких посад.
Раніше жінки могли проходити службу на посадах переважно медичних спеціальностей, зв’язківців, бухгалтерів, діловодів і кухарів. На сьогодні жінка в армії може бути водієм, гранатометником, заступником командира розвідувальної групи, командиром бойової машини піхоти, ремонтником, кулеметником, снайпером тощо.
Раніше контракт на проходження військової служби укладався жінками віком від 18 до 40 років, тоді як у чоловіків такого обмеження не було. На сьогодні представники обох статей можуть стати контрактниками у віці від 18 до 60 років.
Тривалість декретної відпустки, визначена в медичному висновку, зараховується до терміну вислуги у військовому званні.
Жінкам також надана можливість для здобуття військової освіти всіх рівнів. Зокрема, у 2019 році уряд дозволив вступати до військових ліцеїв дівчатам. Опановувати можна ті ж самі спеціальності, що й чоловікам, та в подальшому служити за широким переліком посад.
Крім того, Міноборони організувало системну роботу щодо підвищення рівня компетентності особового складу із забезпечення рівних прав і можливостей жінок та чоловіків.
“Раніше тренінгів, семінарів, нарад, освітніх програм, круглих столів за участю міжнародних організацій, експертів і фахівців з питань рівноправності українського війська не проводилося. Нині ця робота відбувається постійно в усіх військових частинах”, – зазначили у міністерстві.
Аспекти рівноправності
Аспекти рівноправності на сьогодні враховуються під час розроблення нормативно-правових актів. Так, усі документи, які розробляє Міноборони, проходять гендерну експертизу.
У МОУ запевнили, що фінансова складова питань щодо додаткових місць проживання, військової форми та вбиралень для організації належних умов несення жінками служби у лавах Збройних сил завжди проходить аналіз до етапу планування розподілу витрат. Робота над матеріально-технічним забезпеченням військовослужбовиць триває. Ідеться, зокрема, про створення нових зразків військової форми й засобів індивідуального захисту з урахуванням антропометричних даних. Так, у Київському військовому ліцеї приділяють велику увагу саме гендерній рівності, забезпечуючи матеріально – технічні умови для комфортного проживання та навчання ліцеїсток, також керівництво ліцею подбало про забезпечення жіночою військовою нижньою білизною та військовою формою.
Кожен командувач родів військ отримав штатного радника з гендерних питань. Також у системі Міноборони та ЗСУ введена функція відповідних позаштатних радників: 81 позаштатний, 74 – на громадських засадах. Київський військовий ліцей також має свого позаштатного гендерного радника, який активно бере участь у заходах, конференціях, обговоренні проблемних питань щодо цієї теми.
Також ведеться регулярна робота щодо заходів із запобігання сексуальним домаганням й іншим порушенням прав людини, зокрема гендерно зумовленим – домашньому насильству, дискримінації на робочому місці тощо.
Співпраця з міжнародними партнерами
Налагоджена співпраця з міжнародними партнерами: структурою ООН “Жінки в Україні”, Організацією з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ), структурою НАТО, а також з національними громадськими організаціями.
“Україна продовжує інтегрувати стандарти НАТО у ЗСУ, зокрема, у сфері гендерної рівності. Ми чітко слідуємо принципам Резолюції Ради Безпеки ООН 1325 та стратегічним плануючим документам, які гарантують рівні права жінок і чоловіків у ЗСУ”, – підкреслили в Міноборони.
Цього року понад 30 дівчат поповнили лави ліцеїстів імені Івана Богуна
Плюс понад 300 ліцеістів – такий результат цьогорічної вступної кампанії Киівського військового ліцею імені Ивана Богуна. Після того, як відбувся випуск 297-ми вихованців, протягом травня – червня вся увага була прикута до роботи із сотнями вступників, які претендували на навчання в 7–10 класи.
Конкурс становив від 2 до 4 абітурієнтів на одне місце . Традиційно найбільше було охочих навчатися в 10-му класі. Ми ретельно вивчили атестати кожного хлопця та дівчини, результати медичної комісії, прийняли іспит з фізичної підготовки, математики, української мови, англійської мови, провели психологічний відбір. У результаті, ми відібрали лише найкращих.
До речі, вже другий рік поспіль ліцеїстками Київського військового ліцею імені Івана Богуна стають дівчата. Якщо торік погони одягли близько 25 юних патріоток, то цього літа ми збільшили цю цифру до 34 осіб. Серед них конкурс був найвищим – чотири особи на одне місце до 10 класу та дві до восьмого класу. Кандидатки мали високий рівень у навчанні, досягнення у спорті та були впевнено налаштовані на перемогу у конкурсі. Так, із 89 охочих до перемоги дійшло лише 13 дівчат у навчальний оздоровчий комплекс у Боярці до 8 класу та 21 дівчина у ліцей імені Івана Богуна до 10 класу.
Бажаємо їм успіхів в опануванні нелегкої військової справи та впевнені, що наполеглива праця , нестримне бажання та патріотизм допоможе гідно пройти шлях та ми будемо пишатись нашими вихованками.
Жінкам-генералам в Україні бути. Про ґендер у Збройних Силах України
Рівність чоловіків та жінок – стереотипи та нові погляди
Зараз все частіше постає питання про рівність між чоловіком та жінкою. Думки різних людей часом абсолютно протилежні: від того, що повинна бути абсолютна рівність, до того що такої рівності взагалі бути не може. Де ж знайти істину?
Ролі, які жінки і чоловіки грають у суспільстві, лише в дуже невеликій мірі визначені біологічно, і значною – соціально. Вони постійно змінюються. Хоча, обумовлені культурою або релігією, ці ролі різняться, залежно від географічного знаходження та від тимчасових змін.
Хоча сучасна демократія скасувала середньовічну суспільну ієрархічну систему та привілеї, пов’язані з суспільним становищем та статевою належністю, й проголосила принцип рівності усіх перед законом, стереотипи масової свiдомостi i досi розглядають жiнку як слабку у порiвняннi з чоловiком iстоту, яка є другорядною в суспiльному, полiтичному та економiчному життi, чоловiча iдеологiя є породженням тоталiтарної системи, але виховання спроможне змiнити гендерну ментальнiсть.
Основною проблемою становлення гендерної рiвностi є формальнiсть прав жiнок. Реальна ситуацiя в цiлому є прямо протилежною правовим нормам. На шляху до встановлення гендерної рiвностi у нашому суспiльствi стоять наступнi чинники:
– Кризова економiчна ситуацiя (i особливо безробiття, яке нерiдко штовхає жiнок на заробiтчанство, що нерiдко призводить до продажу жiнок та подальшої сексуальної експлуатацiї).
– Слаборозвинуте громадянське суспiльство, у тому числi пасивнiсть жiночих органiзацiй та окремих жiнок у вiдстоюваннi своїх законних прав та свобод.
– Основними жiночими проблемами є домашнє насильство, проституцiя та торгiвля жiнками, наркоманiя, вiдсутнiсть послiдовної державної полiтики в цiй сферi. Особливої гостроти набула проблема сексуальних зазiхань, якi вважаються нормою у вiдносинах мiж керiвниками-чоловiками та пiдлеглими-жiнками.
Стереотипи є найбільш складною умовою в створенні принципіально нових відносин у соціумі і переході до якісно нової демократичної держави.
На індивідуальному рівні, як у жінок, так і у чоловіків виконання патріархальної гендерної ролі, що суперечить власним прагненням і бажанням особистості, відбивається на психічному й фізичному здоров’ї, на загальній задоволеності життям, роботою, родиною. Гендерна роль, що нав’язується патріархальними стереотипами чоловікові, надзвичайно важка. Бути “переможцем” завжди і в усьому, – небезпечно для здоров’я, зокрема, збільшує ризик виникнення серцевих захворювань.
На рівні міжособистісних відносин роль, що нав’язується чоловікові, роль сильного, стриманого у своїх емоціях, призводить до того, що він, як правило не може знайти взаєморозуміння з навколишніми і виглядає черствою людиною, а іноді, зрештою, таким і стає.
Нерівність жінки у родині (у тому разі, коли вона побудована на владі чоловіка й підпорядкованості чоловіка) спричиняє те, що заміжні жінки страждають значно більшим числом фізичних і психічних хвороб, ніж самотні жінки. Цей феномен виявляється й у такому явищі, як самогубство. Число самогубств вище серед заміжніх жінок і самотніх чоловіків, ніж серед самотніх жінок і одружених чоловіків.
При працевлаштуваннi у жiнок менше шансiв, нiж у чоловiкiв, отримати вакантне мiсце. Жінки стають небажаною робочою силою, оскільки працедавці не хочуть обтяжувати свої прибутки більшими, у порівнянні з чоловіками, витратами на забезпечення соціальних гарантій. У жiнок i досi менше шансiв нiж у чоловiкiв просунутися по кар’єрнiй щаблинi. Традицiйнi стереотипи масової свiдомостi суттєво обмежують можливостi кар’єрного росту для жiнок та негативно впливають на їх сiмейнi вiдносини як тiльки вони добиваються перших успiхiв. Нерідко, жінка, що досягла успіху, “карається оточенням”; замість визнання її заслуг вона одержує реакцію роздратування й заздрості з боку своїх колег і друзів. Модель жінки-бізнесвумен наділена сильним характером, працелюбністю, розумом, вольовими якостями, але обов’язково – у неї труднощі в сімейному та особистому житті, її діти обділені увагою і потерпають домашніх непорозумінь, і, звичайно, робиться натяк на нещасливе особистне життя. Все це наводить на думку, що жінка і кар’єра – речі несумісні. При цьому інколи жінка лідер подається як нормальне явище, але, втім – як окремий випадок.
Ми живемо в такому культурному середовиі, де проголошується, що чоловіки і жінки не схожі одне на одного, і повинні виконувати різні соціальні ролі. Ми звикли до думки, що чоловіки і жінки – це дві протилежності, поведінка яких в різних соціумах традиційно закріплена. Подібного роду ідеї настільки вкорінені в нашу свідомість, що вважаються істинними, що перешкоджає будь яким змінам. Але досягнення гендерної рівності не означає того, що жінки стануть такими самими як чоловіки.
Гендерна соціальна нерівність не завжди усвідомлюється індивідом, але його присутність у будь-яких сферах життя впливає негативно на індивідуальне соціальне самопочуття, на загальну задоволеність життям.
Проблема гендерної нерівності – це, насамперед, проблема нашого мислення. Реформація, в першу чергу, повинна відбутися на рівні суспільної свідомості, після чого можливе втілення практики в життя.