Слів стає все менше із кожною звісткою про полеглих Воїнів, ми згадуємо ГЕРОїВ, які віддали життя за Україну цього дня, та вшановуємо їхню памʼять. Проте наших дій не має ставати менше. Ми просто мусимо продовжувати підтримувати наших захисників. Навіть якщо війна стала рутиною. Навіть якщо наші життя продовжуються вже у звичному ритмі війни. ПАМ’ЯТАЄМО! ПЕРЕМАГАЄМО!

Майор Гончарук Віталій Миколайович. Народився 17 липня 1979 року в м. Буча, Київська область. У 1996 році закінчив Київський військовий ліцеї імені Івана Богуна. Після закінчення ліцею Віталій Миколайович вступив до Київського військового інституту зв’язку, в якому навчався з 1996 до 2001 рік. Свого часу він взяв участь у військовому параді на честь 7-ї річниці незалежності України. Після його закінчення розпочав військову кар’єру офіцера у військовій частині на посаді начальника зв’язку окремого зенітного ракетного дивізіону Одеської області. З 2001 до 2003 року Гончарук В.М. проходив військову службу на посаді командира…

Геноцид росії проти українського народу – це не тільки війна з сучасним світом та його майбутнім, військові злочинці б’ються за повернення кривавого тоталітарного минулого, саме тому і руйнують школи, нищать українські підручники, цілеспрямовано знищують нашу освіту. Підвищення якості освіти в умовах війни – гарантія нашої майбутньої перемоги. Грамотність є тим фундаментом, на якому будується подальший розвиток особистості. Грамотність залишається важливим критерієм освіченості і культури сучасних українців. Освіченість, грамотність, мудрість – наша європейська лінія оборони. Тож зростаймо інтелектуально, спілкуймося українською, захищаймо своє. Освічена українська нація переможе! СЛАВА УКРАЇНІ!

Слів стає все менше із кожною звісткою про полеглих Воїнів, ми згадуємо ГЕРОїВ, які віддали життя за Україну цього дня, та вшановуємо їхню памʼять. Проте наших дій не має ставати менше. Ми просто мусимо продовжувати підтримувати наших захисників. Навіть якщо війна стала рутиною. Навіть якщо наші життя продовжуються вже у звичному ритмі війни. ПАМ’ЯТАЄМО! ПЕРЕМАГАЄМО!

Слів стає все менше із кожною звісткою про полеглих Воїнів, ми згадуємо ГЕРОїВ, які віддали життя за Україну цього дня, та вшановуємо їхню памʼять. Проте наших дій не має ставати менше. Ми просто мусимо продовжувати підтримувати наших захисників. Навіть якщо війна стала рутиною. Навіть якщо наші життя продовжуються вже у звичному ритмі війни. ПАМ’ЯТАЄМО! ПЕРЕМАГАЄМО!

Сьогодні у нашій державі відзначають день воєнної розвідки України. Воєнна розвідка своєю складною, кропіткою, інтелектуальною щоденною працею зміцнює систему національної безпеки України, її силу та незалежність. Робота розвідника — це глибокі аналітичні знання, відмінна фізична підготовка й безцінний досвід ведення розвідувальної діяльності. Розвідка на полі бою – це очі та вуха командира й штабу. Від неї залежить успіх виконання бойової операції. Завдяки успішному поєднанню агентурної роботи, потужним інформаційно-аналітичним ресурсам та злагодженій роботі співробітників воєнної розвідки виявляються реальні й потенційні загрози, які створюють небезпеку національним інтересам України, що на сьогоднішній день…

У бою за територіальну цілісність і незалежність України загинув її хоробрий син! 04.09.2023 року під час захисту Батьківщини загинув випускник Київського військового ліцею імені Івана Богуна 2018 року Соколовський Богдан, який навчався у 2 взводі 3 навчальної роти. Під час навчання в ліцеї Богдан зарекомендував себе дисциплінованим і відповідальним ліцеїстом, він мав авторитет серед товаришів, був кмітливим і добрим, завжди допомагав не тільки словом ,а й ділом своїм побратимам. Був учасником параду до Дня Незалежності України 2017 року . Після закінчення КВЛ Богдан продовжив справу свого батька, вступивши до Національної…

Слів стає все менше із кожною звісткою про полеглих Воїнів, ми згадуємо ГЕРОїВ, які віддали життя за Україну цього дня, та вшановуємо їхню памʼять. Проте наших дій не має ставати менше. Ми просто мусимо продовжувати підтримувати наших захисників. Навіть якщо війна стала рутиною. Навіть якщо наші життя продовжуються вже у звичному ритмі війни. ПАМ’ЯТАЄМО! ПЕРЕМАГАЄМО!

Сьогодні, 5 вересня, 46 років від дня свого народження мав би відзначати полковник ТЕЛІЖЕНКО Олексій Валерійович, позивний “Ташкент”. Олексій Валерійович народився 5 вересня 1977 року в сім’ї військовослужбовця у м. Потсдам, Німеччина.Випускник Київського військового ліцею 1995 року. У 2000 році закінчив Київський військовий інститут управління і зв’язку. Після випуску продовжив військову службу в підрозділах Служби безпеки України. Пов’язав своє професійне життя із Національною академією СБУ. Пройшов шлях від курсового офіцера, який опікувався підготовкою майбутніх співробітників СБУ, до помічника ректора (по стройовій частині та режиму). На цій посаді він був майже…

Слів стає все менше із кожною звісткою про полеглих Воїнів, ми згадуємо ГЕРОїВ, які віддали життя за Україну цього дня, та вшановуємо їхню памʼять. Проте наших дій не має ставати менше. Ми просто мусимо продовжувати підтримувати наших захисників. Навіть якщо війна стала рутиною. Навіть якщо наші життя продовжуються вже у звичному ритмі війни. ПАМ’ЯТАЄМО! ПЕРЕМАГАЄМО!